Хто є хто в інформаційному просторі
«Хвіст виляє собакою» (1997) - американська комедія режисера Баррі Левінсона, знята за мотивами книги «Американський герой» Ларрі Бейнхарта. Головними героями екранізації політичної сатири стали відомі актори Дастін Хоффман і Роберт де Ніро. Останній у фільмі грає роль так званого спін-доктора, який професійно організовує глобальну інформаційну аферу напередодні виборів, на користь діючого президента. Фільм є несподіваною розповіддю про давно очевидні речі стосовно «рафінування» масової інформації урядом, однак в певні моменти відкриває очі на те, що часом війна є нічим іншим як шоу-бізнес.
Сюжет фільму. У Білий Дім викликають спеціаліста Конрада
Бріна(Роберт де Ніро), високопрофесійного спін- доктора( з англ. spin – «підкручувати»,
«в’язати»; у фільмі - «плести байки») для того, щоб будь-яким чином відволікти
увагу американців від сексуального скандалу пов’язаного з президентом.
Компромат потрапив до журналістів, вони опублікують його і напередодні виборів
це покаже главу держави зовсім не з кращого боку. Президент зараз у Китаї, тож
його відсутність треба якось пояснити. В компанії команди глави Білого Дому
Конрад Брін залучається допомогою ексцентричного голлівудського
кінопродюсера Стенлі Мотса (Дастін Гоффман), після чого блискавично
проектується загроза албанського терористичного угрупування і США, звичайно,
мають бути учасником війни.
Спін-доктор Брін пояснює продюсеру Мотсу, що картинка має виглядати так, щоб по-справжньому «зачепити» американських громадян. І той діє професійно: з’являються постановочні патріотичні реклами, з допомогою композитора створюються пісні про солдат вигаданої війни, а телебачення транслює репортаж з місця події, де сільська дівчина рятується від вибухів. Америка спостерігає як в Албанію їдуть американські диверсанти і одного з них нібито захоплено в полон. З цього полоненого кіноіндустрія робить символ - мученика і патріота, який гідно виконує свій обов’язок перед батьківщиною і залишається вірним президенту.
Врешті-решт, американське ЦРУ після досліджень робить висновок, що ніякої війни немає, терористи вигадані, а албанські біженці – це професійна постановка. Проте Конрад Брін заявляє агентам ЦРУ: «Можете називати це «репетицією» чи «нацбезпекою»… Але вам доведеться прийняти нашу війну, тому що крім нашої більше немає ніякої іншої».
В кінці стрічки організаторам афери вдається все завершити благополучно: війна закінчена, біженці врятовані, а «полоненого» вбили і поховали з почестями. Амбіційного продюсера, який не бажав після такого успіху залишатись в тіні, відсторонено від справи і через якийсь час повідомляється про смерть Стенлі Мотса від інфаркту. Визнання він отримує посмертно, а в спецвипуску новин говориться про те, що можливе продовження албанських операцій.Отже, фільм є загальною інсценізацією того, наскільки добре політика осягнула любов своїх виборців до «кіношних» штампів і популістських промов. Фраза, яка використана у стрічці «Для чого міняти коней на переправі?» (англ.Why change horses midstream?), вже була відома раніше: нею користувався Авраам Лінкольн під час своєї президентської кампанії, яка припала на Громадянську війну в США 1861- 1865 і Франклін Рузвельт під час Другої світової. У фільмі ця цитата використовується у тому ж контексті: добре перевірене старе, краще, ніж нове, тим паче у часі глобальних змін чи випробовувань. Такі цитати дають зрозуміти, що слогани суспільство пам’ятає краще, ніж війни. Це слова, які водночас приносять успіх і створюють імідж кандидатові, а часом відволікають від більш «земних»проблем.Такі маніпуляції сьогодні зустрічаються часто.
Дехто називає це інформаційною війною і такі дії вкотре доводять, що ЗМІ - це глобальна система. За допомогою візуалізації вона може впливати на суспільство, вкладаючи певні асоціації в голови глядачам. Успіх послань на зразок того, яке створили Брін і Мотс залежить і від правильної міміки людей у ролику чи сюжеті. Тоді новостворену картинку люди сприймають як фільм, однак переносять у дійсність і сприймають серйозно.
Саме тут яскраво видно, що хвіст (органи державної влади, часто з допомогою ЗМІ) виляє собакою ( народом), що само по собі є абсурдним.
Цікаві факти про кінострічку:
1997 - премія Національної ради кінокритиків США найкращій актрисі другого плану Ен Хейч.
1998 - Режисер Баррі Левінсон нагороджений Срібним Ведмедем Берлінського кінофестивалю.
Сексуальний скандал Клінтон-Левінскі розгорівся саме під час зйомок фільму.
Спін-доктор Брін пояснює продюсеру Мотсу, що картинка має виглядати так, щоб по-справжньому «зачепити» американських громадян. І той діє професійно: з’являються постановочні патріотичні реклами, з допомогою композитора створюються пісні про солдат вигаданої війни, а телебачення транслює репортаж з місця події, де сільська дівчина рятується від вибухів. Америка спостерігає як в Албанію їдуть американські диверсанти і одного з них нібито захоплено в полон. З цього полоненого кіноіндустрія робить символ - мученика і патріота, який гідно виконує свій обов’язок перед батьківщиною і залишається вірним президенту.
Врешті-решт, американське ЦРУ після досліджень робить висновок, що ніякої війни немає, терористи вигадані, а албанські біженці – це професійна постановка. Проте Конрад Брін заявляє агентам ЦРУ: «Можете називати це «репетицією» чи «нацбезпекою»… Але вам доведеться прийняти нашу війну, тому що крім нашої більше немає ніякої іншої».
В кінці стрічки організаторам афери вдається все завершити благополучно: війна закінчена, біженці врятовані, а «полоненого» вбили і поховали з почестями. Амбіційного продюсера, який не бажав після такого успіху залишатись в тіні, відсторонено від справи і через якийсь час повідомляється про смерть Стенлі Мотса від інфаркту. Визнання він отримує посмертно, а в спецвипуску новин говориться про те, що можливе продовження албанських операцій.Отже, фільм є загальною інсценізацією того, наскільки добре політика осягнула любов своїх виборців до «кіношних» штампів і популістських промов. Фраза, яка використана у стрічці «Для чого міняти коней на переправі?» (англ.Why change horses midstream?), вже була відома раніше: нею користувався Авраам Лінкольн під час своєї президентської кампанії, яка припала на Громадянську війну в США 1861- 1865 і Франклін Рузвельт під час Другої світової. У фільмі ця цитата використовується у тому ж контексті: добре перевірене старе, краще, ніж нове, тим паче у часі глобальних змін чи випробовувань. Такі цитати дають зрозуміти, що слогани суспільство пам’ятає краще, ніж війни. Це слова, які водночас приносять успіх і створюють імідж кандидатові, а часом відволікають від більш «земних»проблем.Такі маніпуляції сьогодні зустрічаються часто.
Дехто називає це інформаційною війною і такі дії вкотре доводять, що ЗМІ - це глобальна система. За допомогою візуалізації вона може впливати на суспільство, вкладаючи певні асоціації в голови глядачам. Успіх послань на зразок того, яке створили Брін і Мотс залежить і від правильної міміки людей у ролику чи сюжеті. Тоді новостворену картинку люди сприймають як фільм, однак переносять у дійсність і сприймають серйозно.
Саме тут яскраво видно, що хвіст (органи державної влади, часто з допомогою ЗМІ) виляє собакою ( народом), що само по собі є абсурдним.
Цікаві факти про кінострічку:
1997 - премія Національної ради кінокритиків США найкращій актрисі другого плану Ен Хейч.
1998 - Режисер Баррі Левінсон нагороджений Срібним Ведмедем Берлінського кінофестивалю.
Сексуальний скандал Клінтон-Левінскі розгорівся саме під час зйомок фільму.
Немає коментарів:
Дописати коментар