West meets East або для чого Україні федералізація?

Літо 2015 року. Авторитетна українська газета «Дзеркало тижня» публікує результати опитування: федералізацію України підтримують менш, ніж 10% громадян держави. Тим часом, у Верховній Раді пропонують законопроект «Про внесення змін до Конституції». Політологи кажуть: найкращий спосіб усунути тенденції сепаратизму - надати їм ширшу автономію. Після переговорів у Мінську Петро Порошенко йде на компроміс і підписує закон про «Особливий статус Донбасу», який фактично узаконює ДНР і ЛНР та надає їм фінансування із держбюджету. Згадуємо Крим. Березень 2014 року, блискавичний референдум. Можна припустити, що географічним фактором безапеляційної окупації Криму стала не лише його окремішність від материкової України, а і його автономія. Хоч лише декларативно, Крим насправді був окремою областю України. Те, що відбулось в Криму було створено штучно. В Луганську та Донецьку конфлікт теж нагнітається штучно. Якщо вже говорити про поділ, то федералізація України є можливою, але не зараз. (Варто сказати, що можливість є, але немає потреби, бо Україна не є настільки строкатою етнічно і ціннісно як наприклад колишня Югославія). Перш, ніж утворювати федерацію, Україна повинна стати економічно потужнішою державою. Бо федеративні країни утворюються із певних самобутніх регіонів,які вже на той момент є настільки повноцінними, щоб претендувати на поділ. Зараз існують тенденції сепаратизму, тож якщо поділити країну на адміністративні округи, можна втратити цілісність національну. Якщо ми досі хочемо бути однією країною, то мова про будь-який поділ не йдеться. Не маємо права говорити за весь регіон, але якщо дати Донбасу свободу – він захоче стати частиною Росії. Якщо тримати на короткому повідку, запевняючи про його самостійність - він не перестане бути агресивним і виснажуватиме країну економічно і морально. Те, що підписав Порошенко – крок Донбасу до Росії. І це те, що лише ускладнює здорове життя організму української держави. Ускладнює, заплутує, відбирає час. Україна має познайомитись зі своїм Сходом зараз. Якщо він не захоче жити із нею на чолі зі спільною для обох владою, тоді він муситиме йти геть. Іншою від України дорогою. Бо українці не готові ділитись.